Практично кожен учасник угоди з купівлі нерухомості стикається з поняттями «аванс» та «завдаток». На перший погляд, різниця не велика, хоча якщо розібратися у правовому аспекті питання, то є принципові відмінності.
Ззабігаючи “наперед”, слід запам’ятати два моменти, “завдаток” не повертається, “аванс” повертається завжди.
Продавці, а іноді й несумлінні посередники, наполегливо запевняють покупця в тому, що для того, щоб позначити серйозність намірів, необхідно внести саме «завдаток», який фіксується договором чи простою розпискою. При цьому покупця попереджають, що цей «завдаток» у разі подальшої відмови від угоди не повертається.
Не варто боятись «завдатку» з однієї простої причини. З точки зору закону, завдаток є таким, тільки якщо він оформлений у тій самій формі, в якій має бути оформлена основна угода. Договір купівлі – продажу нерухомості, у свою чергу, може бути оформлений тільки в нотаріальній формі, а отже, «завдаток», оформлений у простій письмовій формі, за фактом є «авансом» незалежно від того, як його обізвати.
Таким чином, при відмові від купівлі «заавансованої» нерухомості, покупець має повне, а головне законне право вимагати повернути всю суму авансу. Насправді, продавці з жадібності чи незнання, часто відмовляються повертати гроші посилаючись на норми про задатку. У такому разі необхідно переводити взаємовідносини в юридичну площину, застосовуючи способи досудового та судового врегулювання спору.
На прохання АН «Геній місця»
адвокат Андрій Бірюков
098 024 41 94
www.prvc.od.ua